Учбовий процес

 

КОНЦЕПЦІЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В КрНУ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

  В умовах демократизації, інтеграції України у європейське співтовариство, переходу до ринкової економіки, реформування освітньої галузі у контексті Болонського процесу формується нова концепція виховання молоді. 
Стрижнем усієї системи виховання в Україні є національна ідея, яка відіграє роль об'єднуючого консолідуючого фактора у суспільному розвитку, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний характер виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України незалежно від її етнічної приналежності. 
Одночасно в умовах світової глобалізації, входження України в Європейський простір процес виховання має забезпечувати залучення молоді до світової культури та загальнолюдських цінностей і норм, формування толерантності до інших точок зору, розуміння відмінностей між людьми у культурі, побуті та звичаях, у переконаннях і віруваннях як між народами, так і між етнічними, релігійними та іншими групами.
Мета виховання - формування гармонійно розвиненої людини, високоосвіченої, соціально активної й національно свідомої, наділеної глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, яка є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення. 
Формування національної інтелігенції, сприяння збагаченню та оновленню інтелектуального генофонду нації, виховання духовної еліти завдання, що стоїть перед науково-педагогічним колективом на одному рівні з підготовкою висококваліфікованих фахівців. 
Науково-теоретичні й методологічні засади національного виховання втілено в Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти, затвердженій Міністерством освіти і науки 1996 року, Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції національно-патріотичного виховання молоді ( 2009 р.). 
Виховна робота в Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського (КрНУ) здійснюється на засадах демократизму, з використанням виховного потенціалу студентського самоврядування і спрямовується на забезпечення гармонійного цілісного розвитку особистості, здатної до самоосвіти, саморозвитку, самостійного мислення, суспільного вибору та життєдіяльності на основі співпраці організаторів виховного процесу з батьками та громадськими організаціями. 
Ефективність національного виховання забезпечується дотриманням наступних фундаментальних принципів виховання:
— принцип національної спрямованості виховання , який передбачає формування у молоді національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави; 
— принцип культуровідповідності , який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості на набутому морально-етичному досвіді людства; 
— принцип гуманізації виховного процесу зосереджує увагу на особистості як вищій цінності; 
— принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції; 
— принцип цілісності означає, що виховання організовується як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу, передбачає забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи; 
— акмеологічний принцип вимагає орієнтації виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення і потенційні можливості особистості, створення умов для досягнення нею життєвого успіху, розвиток індивідуальних здібностей; 
— принцип особистісної орієнтації означає, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно і неповторно; 
— принцип життєвої творчої самодіяльності передбачає становлення особистості як творця свого життя, який здатен приймати особисті рішення, і нести за них відповідальність, повноцінно жити і активно діяти, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни; 
— принцип толерантності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів, здатності диференціювати спільне та відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід’ємну частину загальнолюдської; 
— принцип врахування iндивiдуальних задатків i здібностей студентів , рiвнiв їхнього інтелектуального та загальнокультурного розвитку, специфіки курсу навчання і майбутньої спеціальності; 
— партнерство як форма стосунків між викладачами i студентами , співпраця у вирiшеннi питань навчання, відпочинку, побуту, підтримка i стимулювання студентських iнiцiатив; 
— єдність навчання, виховання та науково-дослідної роботи , що передбачає добросовісне виконання кожним студентом своїх функціональних обов’язків i громадських доручень, участь у науково-дослiднiй роботі та громадському житті групи, курсу, факультету, університету; 
— цiлiснiсть i системність виховного впливу на студентів ректорату, деканату, кафедр, інших структурних пiдроздiлiв університету, викладачів, студентських самоврядних організацій; пріоритет загальнолюдських цінностей, їх органічне поєднання з цінностями національними. 

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Завданнями виховання в університеті є :

• підготовка національно свідомої інтелігенції, збереження інтелектуального генофонду нації, примноження культурного потенціалу, який забезпечить високу ефективність діяльності майбутніх спеціалістів; 
• виховання майбутніх фахівців авторитетними, високоосвіченими, носіями високої загальної політичної, правової, інтелектуальної, соціально-психологічної, естетичної, фізичної та валеологічної культури; 
• створення умов для вільного розвитку особистості, її мислення і загальної культури, залучення до різних видів творчої діяльності (науково-дослідної, культурно-просвітницької, суспільно-гуманістичної, фізкультурно-оздоровчої , спортивної, правоохоронної); 
• формування громадянської, соціальної активності та відповідальності, залучення молоді до участі в процесі державотворення, розвитку суспільних відносин; 
• усвідомлення взаємозв'язку індивідуальної свободи з правами людини та її громадянським обов'язком; 
• культивування кращих рис української ментальності: працелюбності, прагнення до свободи, гармонії з природою, поваги до жінки, любові до рідної землі, підняття престижу української мови а академічному середовищі і розвиток україномовного освітнього простору:збагачення естетичного досвіду, участь у відродженні та створенні національно-культурних традицій міста, регіону, розширення творчих зв'язків з установами культури, розвиток художніх здібностей; 
• створення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів; 
• пропаганда здорового способу життя, викорінення шкідливих звичок і запобігання правопорушенням; 
• створення необхідних умов для ефективного розвитку студентського самоврядування, виявлення потенційних лідерів та організаторів; 
• формування поваги до своєї alma mater, дотримання і розвиток демократичних та акдемічних традицій вищого навчального закладу. 
Мета виховного процесу в КрНУ комплексно реалізується як у навчальному процесі, так і за його межами, у гуртожитках - організацією роботи гуртків і клубів за інтересами, культурно-масової, спортивної роботи із залученням органів студентського самоврядування. 
Відповідальність за організацію і результативність виховної роботи покладається на ректора, проректора з науково-педагогічної роботи, який відповідає за виховну роботу зі студентами, деканів факультетів, завідувачів кафедр, кураторів груп, завідувача відділу культурно-масової роботи, директора студмістечка. Конкретні обов'язки організаторів виховного процесу закріплено посадовими інструкціями.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ 

Напрями і форми виховання 

Національно-патріотичне виховання передбачає розвиток історичної пам’яті, виховання патріотичних почуттів, усвідомленої любові до Батьківщини, громадянського почуття обов’язку та відповідальності за долю Вітчизни й готовність працювати на її благо, захищати її, зміцнювати міжнародний авторитет. Національно-патріотичне виховання здійснюється в навчальний та позанавчальний час: через лекції, перш за все з історії України, історії вітчизняної культури; оволодіння культурою мови, знайомство з національними традиціями українського народу, а також роботу клубів, гуртків, університетського музею, діяльність студентської преси (газети і радіо); шляхом організації поїздок пам’ятними місцями, зустрічей з ветеранами праці й бойових дій, з ветеранами Збройних сил України; залучення студентів до роботи громадських молодіжних організацій, студентських профспілок тощо. 
Інтелектуально-духовне виховання: 
- розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення; 
- виховання потреби самостійно здобувати знання та готовності до застосування знань, умінь у практичній діяльності; 
- реалізація особистісного життєвого вибору та побудова професійної кар’єри на основі здібностей і знань, умінь і навичок; 
- виховання здатності формувати та відстоювати власну позицію. 
Моральне виховання – розвиток високих моральних якостей і переконань, що виявляються в моральних нормах поведінки в усіх сферах життєдіяльності та забезпечують активну життєву позицію молодої людини. Моральне виховання здійснюється через усі лекційні курси, у тому числі етичного та загально-гуманітарного циклу та діяльність усіх служб, підрозділів, роботу кураторів, викладачів, а також формування в колективах студентів атмосфери вимогливості, принциповості, чесності, відповідальності та взаємодопомоги. Окрім того, моральне виховання пронизує всю систему позааудиторної роботи: проведення Днів відкритих дверей; урочистої посвяти в студенти першокурсників; святкування знаменних дат університету, факультетів, кафедр; залучення студентів до професійної роботи з майбутніми абітурієнтами; кураторські години; проведення бесід, лекцій з антиалкогольною та антинаркотичною тематикою; організація вечорів, концертів; діяльність органів студентського самоврядування; залучення студентів до участі в акціях гуманістичного характеру; висвітлення моральних питань у газетах і часописах. 
Сучасна дійсність, що характеризуються кризою духовності, соціальною незахищеністю молоді, поширенням таких негативних явищ як алкоголізм, наркоманія, вимагає підсилення виховної роботи серед студентства, пошуку нових форм . 
Політичне виховання спрямоване на формування у студентської молоді політичної культури, що включає розвиток уявлення про механізми політичного процесу, способи досягнення політичної мети, знайомство з політичною діяльністю держави, з її політичним досвідом і досвідом інших країн. Політичне виховання здійснюється у процесі навчальних занять соціально-гуманітарного циклу, а також через усю систему позааудиторної роботи: роботу наукових гуртків, політичних клубів, конференцій, на яких обговорюються актуальні питання сучасності; через лекції, бесіди, зустрічі з політиками, депутатами різних рівнів. Однак треба пам’ятати, що при цьому не мають за мету формування у студентів певної політичної орієнтації, мова йде лише про політичну культуру. 
Правове виховання спрямоване на виховання правової культури студентської молоді та поваги до прав і свобод людини та громадянина, розширення правових знань та вмінь, застосування на практиці законів держави. Воно здійснюється через лекційні курси, перш за все, правових дисциплін, а також через позанавчальну діяльність: роботу гуртків, семінарів студентського наукового товариства, проведення правових конкурсів, турнірів, олімпіад, конференцій тощо. 
Трудове виховання передбачає формування творчо активної, працелюбної особистості, яка володіє професійною майстерністю, розвиненими діловими якостями, почуттям відповідальності, шанобливим ставленням до власності, готовності до життєдіяльності за умов ринкових відносин, до підприємницької діяльності та конкуренції. Трудове виховання пов’язане з навчальною діяльністю, з участю в роботі наукових гуртків, конференцій, клубів, із вивченням додаткових навчальних курсів, з участю в професійних конкурсах, у роботі бізнес-клубів, студентських бірж праці, олімпіадах. Воно може бути реалізоване шляхом організації зустрічей з випускниками, фахівцями з підприємств і установ, які завдяки наполегливій праці та знанням досягли успіху, проведення трудових акцій із озеленення, прибирання території тощо. 
Екологічне виховання спрямоване на формування екологічної культури особистості, що регулює взаємовідносини людини та природи й орієнтує людину на збереження та відновлення природи як середовища існування всього живого. Здійснюється екологічне виховання через лекційні курси екологічної спрямованості та через виділення екологічного компонента у більшості навчальних дисциплін, а також через роботу студентського наукового товариства, екологічних гуртків, організацію екскурсій до краєзнавчих музеїв, на підприємства, туристичних походів, проведення тижня Землі, природоохоронних акцій та заходів. 
Естетичне виховання передбачає розвиток естетичних почуттів, смаків, поглядів, формування естетичного ставлення до дійсності, творчої активності студентської молоді. Воно здійснюється через лекційні курси, що містять естетичні знання, а також у процесі роботи гуртків і студій, участь студентів у художній самодіяльності, відвідування театрів, виставок, музеїв, проведення зустрічей у літературно-музичних, театральних вітальнях, зустрічі з діячами літератури та мистецтва, організація чемпіонатів КВН, інтелектуальних ігор, організацію щорічного фестивалю творчості студентів “Студентська весна” тощо, а також - естетичне оформлення приміщень, забезпечення чистоти, порядку . 
Фізичне виховання - утвердження здорового способу життя як невід’ємного елемента загальної культури особистості, протидія факторам, що негативно впливають на здоров’я членів вузівського колективу, вироблення вмінь самостійного використання методів і форм фізичної культури в трудовій діяльності та відпочинку. Фізичне виховання реалізується на заняттях з фізичної культури, через діяльність колективів фізкультури на факультетах, спортивного клубу КДПУ, роботу спеціальних медичних груп і груп лікувальної фізкультури, роботу спортивних секцій, клубів, проведення спортивних змагань, спартакіад, турнірів, зустрічей, туристичних походів, молодіжних акцій проти куріння, алкоголізму, наркоманії тощо.

Виховний процес в КрНУ організується через індивідуальні, групові, масові форми. 

ПЛАНУВАННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ 

Організація виховного процесу базується на Програмі Президента України “Десять кроків назустріч людям”, Національній доктрині розвитку освіти України, Законі України “Про вищу освіту” відповідно до державних стандартів освіти, наказів і рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо організації виховної роботи. 
КрНУ будує свою виховну роботу на перспективу на основі комплексного плану виховної роботи на п'ять років і планів на рік. Факультети, відділ культурно-масової роботи, кафедри, гуртожитки планують свою виховну роботу на семестр. 
Куратор студентської групи також розробляє план роботи на семестр з урахуванням індивідуальних інтересів і здібностей студентів. 
Плани роботи органів студентського самоврядування, клубів за інтересами також розробляються на семестр на підставі Перспективного плану виховної роботи відповідно до статутних завдань своєї діяльності. 
Виховна функція процесу навчання 
Виховний потенціал процесу навчання забезпечується змістом, формами, технологіями навчання та характером спілкування між його учасниками. 
Індивідуалізація освітньо-виховного процесу вимагає формування нових педагогічних технологій взаємодії “викладач-студент”, зростає роль викладача як носія знань і культури, утвердження гуманістичного стилю взаємовідносин між викладачем і студентом. 
На засіданнях кафедр затверджують міні-концепції виховної роботи, визначають пріоритети (для однієї кафедри – це правове виховання, для другої – екологічне, для третьої – професійне, трудове), ведеться пошук найбільш прийнятних форм і методів її організації. Вони можуть бути різними: конкурси, дискусії, олімпіади, студентські наукові товариства, конференції, бесіди, зустрічі з цікавими людьми, відвідування музеїв, виставок тощо. 
Особлива роль належить кафедрам гуманітарного спрямування, кожне заняття яких має значний виховний потенціал. Їм відводиться роль методичного центру виховної роботи. Оновлення змісту загальноосвітніх, соціально-гуманітарних дисциплін повинно бути підпорядковано меті формування у студентів національної свідомості, патріотизму, правової і економічної грамотності, соціальної активності, загальної культури особистості, що базується на надбаннях української світової культури. 
Основною ланкою в системі освітньо-виховного процесу є педагог– наставникакадемічної групи - куратор. Роботу кураторів регламентує “Положення про куратора академічної групи”. Декани призначають кураторами найбільш авторитетних, професійних і національно свідомих викладачів, світогляд, знання, культура поведінки яких могли б стати прикладом. Для ефективної роботи з групою в розкладі занять плануються кураторські години. 
Основними завданнями куратора студентської групи є: 
• надання допомоги студентам у формуванні студентського колективу академічної групи, проведення індивідуальної та групової організаційно-виховної та культурно-освітньої роботи; 
• установлення зв'язків з батьками студентів, з'ясування проблем студентів, надання допомоги щодо їх розв'язання; 
• здійснення педагогічного контролю за навчальним процесом та його результатами, допомога в плануванні та організації самостійної роботи, дотриманням студентами моральних норм поведінки, “Правил внутрішнього розпорядку університету”. 
В організації виховної роботи куратор студентської групи реалізує завдання, які визначені в “Концепції виховної роботи в Кременчуцькому державному політехнічному університеті”, “Комплексному плані виховної роботи”,“Положенні про куратора академічної групи” і плані виховної роботи в групі”.

Організація виховного процесу за межами навчального часу

Виховна робота, що проводиться в університеті за межами аудиторії, забезпечує актуалізацію теоретичних знань, спрямовує їх у практичну площину, звертає увагу молоді на найгостріші соціальні проблеми сьогодення, формує їх соціальну зрілість. З цією метою необхідно залучати молодь до трудових, політичних, патріотичних, благодійних акцій, організовувати екскурсії на підприємства, туристичні поїздки історичними місцями, відвідування музеїв, виставок, театральних вистав тощо. 
Організацію змістовного дозвілля в КДПУ забезпечують: відділ культурно-масової роботи зі студентами, громадський студентський культурний центр, до складу якого входять члени студентських рад, відповідальні за культурно-масову роботу, керівники молодіжних клубів, зацікавлені талановиті молоді люди. В університеті створена певна матеріальна база, придбане необхідне музичне обладнання для проведення вечорів відпочинку, дискотек і розвитку художньої самодіяльності. Сформовані й діють різноманітні клуби за інтересами, такі як фотостудія, клуб аматорської пісні, КВК, студентський театр, танцювальні студії, клуб інтелектуальних ігор тощо. Сформувались традиції проведення тематичних вечорів відпочинку, конкурсів вокалістів, КВК, фестивалю студентського аматорського мистецтва “Студентська весна”. Основне завдання - урізноманітнення клубів за інтересами, створення умов для розвитку творчих здібностей молоді, підвищення рівня проведення культурно-масових заходів. 
Фізичне виховання – невід'ємна складова загальної культури особистості. Воно здійснюється як в навчальний час так і за межами аудиторного часу. Ця робота регламентується розкладом занять, графіком роботи спортивних секцій, планами спортивних і оздоровчих заходів. Треба постійно вдосконалювати форми рухливої діяльності студентів, працювати у напрямі створення додаткових спортивних секцій, урізноманітнення спортивно-масових і оздоровчих заходів у вихідні дні.

Виховна робота в гуртожитках

Основна мета – педагогічне керівництво побутом студентів, організація самообслуговування і дотримання правил внутрішнього розпорядку, створення сприятливого морально-психологічного клімату, умов для комфортного мешкання. У процесі організації виховної та культурно-масової роботи серед студентів гуртожитків реалізуються основні її напрями з урахуванням специфіки сфери побуту. Опікуються організацією виховної роботи в гуртожитках заступники деканів факультетів спільно з директором студентського містечка, вихователями і завідувачами гуртожитків при активному залученні студентських рад гуртожитків. 
Основні заходи - організація конкурсів на кращий гуртожиток і кращу кімнату в гуртожитку, чергування викладачів, лекції та бесіди, вечори відпочинку. За нових умов повинна покращитись індивідуальна робота викладачів і кураторів у гуртожитках. Треба створити умови для самостійної роботи студентів у гуртожитках. Необхідно значно підвищити роль студентських рад у вирішенні питань поселення, підтримання порядку, забезпечення виконання студентами правил внутрішнього розпорядку. Більш різноманітними мають бути заходи з організації змістовного дозвілля за місцем мешкання, організації спортивно-масових і оздоровчих заходів.

Студентське самоврядування

Демократизація освіти, упровадження європейських цінностей і стандартів освіти неможливе без активного залучення студентів до управління освітнім процесом через розвиток студентського самоврядування. 
Згідно зі ст. 38 Закону України “Про вищу освіту” основними завданнями органів студентського самоврядування є: 
– забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема тих, що стосуються організації навчального процесу; 
– забезпечення виконання студентами своїх обов'язків; 
– сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів; 
– сприяння створенню відповідних умов для мешкання та відпочинку студентів; 
– сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами; 
– організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями; 
– сприяння працевлаштуванню випускників; 
– участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами. 
Головне завдання – досягти того, щоб студентські ради самоврядування всіх рівнів виступали насамперед ініціаторами й організаторами всього студентського життя й виховної роботи, бо вони краще знають потреби, настрої, смаки молоді. Сьогодні в університеті створені студентські ради на всіх факультетах, в гуртожитках. Їх діяльність регламентується “Положенням про студентське самоврядування в КДПУ”. 
Закладені традиції студентського життя. За ініціативою студентської ради, профспілкового комітету практикуються зустрічі ректора, проректорів, деканів зі студентами, на яких керівництво ВНЗ відповідає на всі питання, які є актуальними. Представники студентських рад рад є членами вчених рад університету та факультетів. 
Започатковані конкурси “Краща студентська група”, “Студент року”. Активно працює рада молодих учених. Сформувалась традиція проведення Днів факультетів. Діє студентський загін охорони громадського порядку. Необхідно вдосконалювати ці форми роботи і продовжувати пошук нових .

УПРАВЛІННЯ ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ

В університеті сформована система управління виховним процесом. 
У її основі - кадрова інфраструктура, до складу якої входять такі суб'єкти виховної роботи: професорсько-викладацький колектив, ректорат, рада з виховної роботи, проректор з науково-педагогічної роботи і гуманітарної освіти, заступники деканів із виховної роботи, відповідальні особи за виховну роботу на кафедрах, завідувач відділу культурно-масової роботи зі студентами, директор студентського містечка, завідувачі гуртожитками. Це дозволяє цілеспрямовано планувати, здійснювати і контролювати організацію виховної роботи на факультетах, у кожній студентській групі, у гуртожитках. Крім того, виховний процес здійснюють: бібліотека, газета “Політехнік”, молодіжні клуби, творчі об'єднання, студентські ради, студентський профком і профбюро, колективи фізкультури, спортклуб, спортивні секції, гуртки художньої самодіяльності тощо.
Управління виховним процесом здійснюється шляхом : 
• видання відповідних наказів ректора; 
• планування роботи, основним координуючим документом є Концепція виховної роботи, Комплексний план виховної роботи на п'ять років; 
• методичного забезпечення виховного процесу, надання методичних рекомендацій та проведення методичних семінарів і конференцій; 
• навчання організаторів виховного процесу, органівзація роботи «школи кураторів» 
• контролю за виконанням наказів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, наказів ректора, планів виховної роботи кафедр, факультетів, університету, індивідуальних планів викладачів через періодичні перевірки стану виховної роботи, заслуховування звітів на засіданнях кафедр, учених рад університету та факультетів; 
• проведення нарад деканів і заступників деканів, засідань ради з виховної роботи, зібрань творчих об'єднань і клубів; 
• соціологічних опитувань студентів; 
• висвітлення завдань, результатів і проблем виховання на сторінках газети “Політехнік”, випусках студентського радіо. 
Оцінка стану виховної роботи та її результативності здійснюється за комплексними показниками як кількісними, так і якісними. Це є показники успішності навчання, навчальної дисципліни, стосунки в академічних групах, аналіз виконання студентами правил внутрішнього розпорядку, правової поведінки, кількість правопорушень, виконання планів виховної роботи, якість проведених заходів, кількість студентів у творчих об'єднаннях, гуртках, учасників спартакіад, фестивалів тощо, участь молоді в різноманітних громадянських, патріотичних акціях, результати соціологічних досліджень, які відображають моральні, політичні, соціальні, культурні орієнтації студентів. На підставі цього організатори виховного процесу роблять висновки про необхідність коригуючого втручання у виховний процес, посилення роботи в тих чи інших напрямах.